чорнобривчик

ЧОРНОБРИ́ВЧИК¹, а, ч.

Пестл. до чорнобри́вець¹.

– Дурненький, – втручалася Галя, – то ж усе ласкаві слова... – І набагато тобі ще їх вистачить? – На все життя, чорнобривчику мій (О. Гончар).

ЧОРНОБРИ́ВЧИК², а, ч.

Пестл. до чорнобри́вець².

Посередині на грядочці розрослись чорнобривчики, конвалія, а кручені паничі оплутались кругом хреста (О. Стороженко);

Хоч і стара хата і покрівля вже почорніла, та як зацвітуть Катрусині чорнобривчики та маки – веселіше стане на серці (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. чорнобривчик — див. чорнобривий  Словник синонімів Вусика
2. чорнобривчик — чорнобри́вчик 1 іменник чоловічого роду рослина чорнобри́вчик 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
3. чорнобривчик — I -а, ч. Пестл. до чорнобривець 1). II -а, ч. Пестл. до чорнобривець II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чорнобривчик — ЧОРНОБРИ́ВЧИК¹, а, ч. Пестл. до чорнобри́вець¹. — Дурненький,— втручалася Галя,— то ж усе ласкаві слова…— І набагато тобі ще їх вистачить? — На все життя, чорнобривчику мій … (Гончар, Тронка, 1963, 297). ЧОРНОБРИ́ВЧИК², а, ч. Пестл. до чорнобри́вець².  Словник української мови в 11 томах
5. чорнобривчик — Чорнобривець, -вця м. 1) Чернобровый. Колисочка швабська, дитиночка панська, золотії бильця, колишу я чорнобривця. н. п. 2) раст. а) Tagetes erecta. Вх. Пч. І. 13. б) Tagetes patula L. ЗЮЗО. І. 138. Цвіли всякі квітки: і гвоздики, і чорнобривці. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка