чутко

Чутко

нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Чуб. V. 198. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства. Чуб. II. 137.

Значення в інших словниках

1. чутко — ЧУ́ТКО, присл. 1. Присл. до чутки́й 1. Невиразно мигнув перед її очима росяний степ, тихі поля, темний ліс, коли вона перебігала їх та чутко ловила кожен звук...  Словник української мови у 20 томах
2. чутко — чу́тко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. чутко — присл. 1》 Присл. до чуткий 1). 2》 рідко. Те саме, що дошкульно. 3》 присудк. сл., розм. Те саме, що чутно 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чутко — Чу́тко, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. чутко — ЧУ́ТКО, присл. 1. Присл. до чутки́й 1. Невиразно мигнув перед її очима росяний степ, тихі поля, темний ліс, коли вона перебігала їх та чутко ловила кожен звук… (Вовчок, Вибр.  Словник української мови в 11 томах