чутко —
ЧУ́ТКО, присл. 1. Присл. до чутки́й 1. Невиразно мигнув перед її очима росяний степ, тихі поля, темний ліс, коли вона перебігала їх та чутко ловила кожен звук...
Словник української мови у 20 томах
чутко —
присл. 1》 Присл. до чуткий 1). 2》 рідко. Те саме, що дошкульно. 3》 присудк. сл., розм. Те саме, що чутно 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
чутко —
Чу́тко, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
чутко —
ЧУ́ТКО, присл. 1. Присл. до чутки́й 1. Невиразно мигнув перед її очима росяний степ, тихі поля, темний ліс, коли вона перебігала їх та чутко ловила кожен звук… (Вовчок, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
чутко —
Чутко нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Чуб. V. 198. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства. Чуб. II. 137.
Словник української мови Грінченка