чіпець
Чіпець, -пця
м.
1) = чепець 1. Русую кісоньку під чіпець. Грин. III. 548. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці. Ном. заг. № 145.
2) = чепчик 3. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091.
3) = чепець 4. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка