Словник української мови Грінченка

чіпко

Чіпко

нар. = чепко. Лохв. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. чіпко — ЧІ́ПКО. Присл. до чіпки́й. Не встигла Тоня й схаменутись, як Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (О. Гончар); Іван присідає, втягує голову в плечі, чіпко тримаючись за гілля, дивиться вгору (П.  Словник української мови у 20 томах
  2. чіпко — чі́пко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. чіпко — Присл. до чіпкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чіпко — Чі́пко, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чіпко — ЧІ́ПКО. Присл. до чіпки́й. Не встигла Тоня й схаменутись, як Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (Гончар, Тронка, 1963, 241); Іван присідає, втягує голову в плечі, чіпко тримаючись за гілля...  Словник української мови в 11 томах