ша —
ША, виг., розм. Уживається для вираження вимоги припинити що-небудь (перев. розмову). Тепер чуєте? Ша! Біжать по сходах... ламають двері... А там мої діти... (М. Коцюбинський); [Майстер:] Ша. Мовчок, хлопці (І.
Словник української мови у 20 томах
ша —
ша вигук незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
ша —
ша вул. тихо (ср, ст): Ти знаєш, я роблю, як мені скажуть, – і ша (Нижанківський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ша —
виг., розм. Уживається для вираження вимоги припинити що-небудь (перев. розмову).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ша —
ША, виг., розм. Уживається для вираження вимоги припинити що-небудь (перев. розмову). Тепер чуєте? Ша! Біжать по сходах… ламають двері… А там мої діти… (Коцюб., II, 1955, 177); [Майстер:] Ша. Мовчок, хлопці (Мик.
Словник української мови в 11 томах