с. Разборъ шапокъ. Прийшов до церкви на шапкобрання.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
шапкобрання —
див. кінець
Словник синонімів Вусика
шапкобрання —
ШАПКОБРА́ННЯ, я, с., розм. Закінчення, кінець якогось зібрання (коли всі присутні розходяться). – От вже в церкві й шапкобрання. Затого [через те] цвинтар спустів (І. Нечуй-Левицький). ◇ (1) На шапкобра́ння, зі сл. прийти, приї́хати і под.
Словник української мови у 20 томах
шапкобрання —
шапкобра́ння іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
шапкобрання —
-я, с., розм. Закінчення, кінець якогось зібрання (коли всі присутні розходяться).
Великий тлумачний словник сучасної мови
шапкобрання —
на шапкобра́ння, зі сл. прийти́, приї́хати і под. Наприкінці чого-небудь; запізно. — Але, Фесю, їй-богу, ми прийдемо до церкви на святе “шапкобрання”! Вбирайся мерщій (І. Нечуй-Левицький); (Параска:) Та ми ж пішки поспіємо на шапкобрання.
Фразеологічний словник української мови
шапкобрання —
Шапкобра́ння, -ння, -нню
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шапкобрання —
ШАПКОБРА́ННЯ, я, с., розм. Закінчення, кінець якогось зібрання (коли всі присутні розходяться). — От вже в церкві й шапкобрання. Затого цвинтар спустів (Н.-Лев., IV, 1956, 307). ◊ Прийти́ (приї́хати, поспі́ти і т. ін.
Словник української мови в 11 томах