шапкобрання

ШАПКОБРА́ННЯ, я, с., розм. Закінчення, кінець якогось зібрання (коли всі присутні розходяться).

— От вже в церкві й шапкобрання. Затого цвинтар спустів (Н.-Лев., IV, 1956, 307).

◊ Прийти́ (приї́хати, поспі́ти і т. ін.) на шапкобра́ння; Заста́ти шапкобра́ння — з’явитися запізно, наприкінці, коли всі присутні розходяться.

— Але, Фесю, їй-богу, ми прийдемо до церкви на святе "шапкобрання"! Вбирайся мерщій! (Н.-Лев., IV, 1956, 176);

[Параска:] Та ми ж пішки поспіємо на шапкобрання. Так буде, як у ту неділю: люде з церкви, а ми в церкву (К.-Карий, І, 1960, 398).

Значення в інших словниках

1. шапкобрання — див. кінець  Словник синонімів Вусика
2. шапкобрання — ШАПКОБРА́ННЯ, я, с., розм. Закінчення, кінець якогось зібрання (коли всі присутні розходяться). – От вже в церкві й шапкобрання. Затого [через те] цвинтар спустів (І. Нечуй-Левицький). ◇ (1) На шапкобра́ння, зі сл. прийти, приї́хати і под.  Словник української мови у 20 томах
3. шапкобрання — шапкобра́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
4. шапкобрання — -я, с., розм. Закінчення, кінець якогось зібрання (коли всі присутні розходяться).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шапкобрання — на шапкобра́ння, зі сл. прийти́, приї́хати і под. Наприкінці чого-небудь; запізно. — Але, Фесю, їй-богу, ми прийдемо до церкви на святе “шапкобрання”! Вбирайся мерщій (І. Нечуй-Левицький); (Параска:) Та ми ж пішки поспіємо на шапкобрання.  Фразеологічний словник української мови
6. шапкобрання — Шапкобра́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шапкобрання — Шапкобра́ння, -ня с. Разборъ шапокъ. Прийшов до церкви на шапкобрання.  Словник української мови Грінченка