шапкар
ШАПКА́Р, я́, ч., спец. Той, хто шиє шапки та інші головні убори.
"Хіба з шапки клоччя насмикати?" ..Деякий час м’яв її у руках, міркуючи, з якої дірки потягти, згадав, що шапкар зідрав з нього аж десять карбованців; йому стало шкода тих грошей, і він одяг шапку (Тют., Вир, 1964, 434).
Словник української мови (СУМ-11)