швендяти
Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш
гл. Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Стор. МПр. 43. Кобзарі швендяють поміж людьми. К. ЧР. 259.
---------------
Швендяти
см. швендати.
Словник української мови Грінченка