швендяти
шве́ндяти
-яю, -яєш, недок., розм.
Ходити туди-сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися.
|| Бродити, блукати де-небудь.
|| Бувати де-небудь з певною метою.
|| Повільно рухатися; іти, ходити, не поспішаючи.
|| до кого. Приходити до кого-небудь.
|| до чого. Іти кудись, прямувати, рухатися в певному напрямку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови