шкандибати
Шкандиба́ти, -ба́ю, -єш
гл.
1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 397.
2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Ном. № 11423. Іде Катря, шкандибає. Шевч. 81.
Словник української мови Грінченка