шкандибати

шкандиба́ти на го́лову, зневажл. Бути недоумковатим, дурнуватим. (Кнур:) Та він (Карпо), либонь, і на голову трохи шкандибає (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. шкандибати — Кульгати, ШКУТИЛЬГАТИ, кривуляти, дибати, накульгувати, (тихо йти) плентатися, плестися, (через силу) волоктися, тягтися, ЧВАЛАТИ, тюпати, шкандиляти, п! ЧИМЧИКУВАТИ  Словник синонімів Караванського
2. шкандибати — див. іти; ходити  Словник синонімів Вусика
3. шкандибати — ШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Те саме, що кульга́ти. Мемет, червоний і понурий, помітніше шкандибав (М. Коцюбинський); [Пузир:] Скажи. Феноген, Карлу, що одна овечка ..  Словник української мови у 20 томах
4. шкандибати — шкандиба́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. шкандибати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що кульгати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шкандибати — КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИ розм.; КУЛЯ́ТИ діал., КРИВА́ТИ діал., ШТИЛЬГУ́КАТИ діал.; НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ (ВЛЯГА́ТИ) розм. (злегка).  Словник синонімів української мови
7. шкандибати — ШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Те саме, що кульга́ти. Мемет, червоний і понурий, помітніше шкандибав (Коцюб., І, 1955, 399); [Пузир:] Скажи. Феноген, Карлу, що одна овечка..  Словник української мови в 11 томах
8. шкандибати — Шкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. 1) Хромать, прихрамывать. Коло пустки на милиці москаль шкандибає. Шевч. 397. 2) Итти хромая, итти съ трудомъ. Близько видати, та далеко шкандибати. Ном. № 11423. Іде Катря, шкандибає. Шевч. 81.  Словник української мови Грінченка