шкодник

Шкодник, -ка

м.

1) = шкідник.

2) Шалунъ, проказникъ.

Значення в інших словниках

1. шкодник — див. бешкетник  Словник синонімів Вусика
2. шкодник — ШКОДНИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що шкідни́к 2. Якби їх двоє – зняв би голови. А так знімаю джинси. Проти чотирьох не попреш. У кальсонах холодно. Але здоров'я дорожче. Почалапав від шкодників на витягнених ногах (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах