шкопиртати

Шкопирта́ти, -та́ю, -єш

гл. Бросать палку такъ, чтобы она шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ. Ив. 18.

Значення в інших словниках

1. шкопиртати — див. іти; падати; ходити  Словник синонімів Вусика
2. шкопиртати — ШКОПИРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Падати вниз, летіти, перевертаючись у повітрі. Ще один постріл. З-під танка кинуло вогонь і землю вгору. А коли осіло те все, танк уже шкопиртав з високого насипу в болото (Іван Ле); // Спотикатися.  Словник української мови у 20 томах
3. шкопиртати — шкопирта́ти дієслово недоконаного виду падати вниз, летіти, перевертаючись у повітрі діал.  Орфографічний словник української мови
4. шкопиртати — -аю, -аєш, недок., діал. Падати вниз, летіти, перевертаючись у повітрі. || Спотикатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шкопиртати — СПОТИКА́ТИСЯ (незручно ступаючи, зачіплюючись ногою, втрачати рівновагу), ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ОСТУПА́ТИСЯ, ШПО́РТАТИСЯ розм., ПЕРЕЧІПА́ТИСЯ розм., ЗАШПО́РТУВАТИСЯ діал., ШКОПИРТА́ТИ діал.; ПЛУ́ТАТИСЯ (у траві тощо). — Док.  Словник синонімів української мови
6. шкопиртати — ШКОПИРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Падати вниз, летіти, перевертаючись у повітрі. Ще один постріл. З-під танка кинуло вогонь і землю вгору. А коли осіло те все, танк уже шкопиртав з високого насипу в болото (Ле, Мої листи, 1945, 15); // Спотикатися.  Словник української мови в 11 томах