шнурочок
Шнуро́к, -рка
м.
1) Шнурокъ. Kolb. І. 36. Не виспалась наша панночка: сукала шнурки шовковії. Чуб. III. 212.
2) Веревка. Висіла колиска на шнурочку. Чуб. III. 190.
3) — шитий, плетений. Родъ вышивокъ. Шух. І. 155, 156. ум. шнурочок. бро́ви на шнуро́чку. Ровныя красивыя брови.
Словник української мови Грінченка