Словник української мови Грінченка

шпилик

Шпилечок, -чка, шпилик, -ка

м. ум. отъ шпиль.

---------------

Шпилик, -ка

м. ум. отъ шпиль.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шпилик — див. вершина; вістря  Словник синонімів Вусика
  2. шпилик — ШПИ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко. По горбочках та по шпиликах густа трава й собі піднімала маленькі головки вгору (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. шпилик — шпи́лик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  4. шпилик — -а, ч. Зменш.-пестл. до шпиль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шпилик — ШПИ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко. По горбочках та по шпиликах густа трава й собі піднімала маленькі головки вгору (Гр.  Словник української мови в 11 томах