шпилик
Шпилечок, -чка, шпилик, -ка
м. ум. отъ шпиль.
---------------
Шпилик, -ка
м. ум. отъ шпиль.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпилик — див. вершина; вістря Словник синонімів Вусика
- шпилик — ШПИ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко. По горбочках та по шпиликах густа трава й собі піднімала маленькі головки вгору (Б. Словник української мови у 20 томах
- шпилик — шпи́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шпилик — -а, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпилик — ШПИ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко. По горбочках та по шпиликах густа трава й собі піднімала маленькі головки вгору (Гр. Словник української мови в 11 томах