1. Орфографічний словник української мови

шпилик

шпи́лик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпилик — див. вершина; вістря Словник синонімів Вусика
  2. шпилик — ШПИ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко. По горбочках та по шпиликах густа трава й собі піднімала маленькі головки вгору (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. шпилик — -а, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпилик — ШПИ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Верба вже розбуркалася і скрізь простягала до сонця блідо-зелене листячко. По горбочках та по шпиликах густа трава й собі піднімала маленькі головки вгору (Гр. Словник української мови в 11 томах
  5. шпилик — Шпилечок, -чка, шпилик, -ка м. ум. отъ шпиль. --------------- Шпилик, -ка м. ум. отъ шпиль. Словник української мови Грінченка