шубка
Шуба, -би
ж.
1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. Чуб. III. 321. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок. Чуб. III. 459.
2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. ум. шубка, шубонька, шубочка. Чуб. І. 256.
Словник української мови ГрінченкаШуба, -би
ж.
1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. Чуб. III. 321. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок. Чуб. III. 459.
2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. ум. шубка, шубонька, шубочка. Чуб. І. 256.
Словник української мови Грінченка