шумливий
Шумливий, -а, -е
1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21.
2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. І. 370.
Словник української мови ГрінченкаШумливий, -а, -е
1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21.
2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. І. 370.
Словник української мови Грінченка