шумливий

шумли́вий

I -а, -е.

1》 Який видає, утворює шум (див. шум I 1)).

2》 Який відбувається з шумом (див. шум I 1)), супроводжується шумом.

|| Сповнений шуму, пожвавлення, руху, суєти.

3》 перен., розм. Гучний, розрахований на ефект.

II -а, -е.

Який піниться, вкритий шумом (див. шум II 1)); пінявий.

Значення в інших словниках

1. шумливий — Вишумовуючий, галасливий, галасуватий, гамірливий, гамірний, голосний, гомінкий, гомінливий, гучний, диркаючий, диркітливий, диркотливий, диркочучий, диркучий, скрипучий, шамрітливий, шамротливий, шарудливий, шелесткий, шелестливий, шелестючий...  Словник синонімів Вусика
2. шумливий — Галабурдний, галасливий, гамірливий, гамірний, гармідерний, гвалтівний, гогітний, гомінкий, гомінливий, гуркотливий, гуркотний, гучний, торохнечий  Словник чужослів Павло Штепа
3. шумливий — ШУМЛИ́ВИЙ¹, а, е. 1. Який видає, утворює шум (див. шум¹ 1). Левади рідні, голосні, співучі! Стави з шумливими вербами! Дівочі ігрища незабутні! Покидає вас вродлива дівчина (П. Куліш); Тетяна Павлівна стоїть у задумі.  Словник української мови у 20 томах
4. шумливий — шумли́вий 1 прикметник який утворює шум шумли́вий 2 прикметник пінявий  Орфографічний словник української мови
5. шумливий — ГАЛАСЛИ́ВИЙ (який зчиняє галас; сповнений галасу, криків), ГАМІРЛИ́ВИЙ, ГАМІРНИ́Й, ГУЧНИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ГОМІНКИ́Й, БУЧНИ́Й, ГОЛОСНИ́Й, ШУМЛИ́ВИЙ, ГАЛАСУВА́ТИЙ розм. Галасливим, радісним натовпом вибігли учні з школи (О.  Словник синонімів української мови
6. шумливий — ШУМЛИ́ВИЙ¹, а, е. 1. Який видає, утворює шум ( див. шум¹ 1). Левади рідні, голосні, співучі! Стави з шумливими вербами! Дівочі ігрища незабутні! Покидає вас вродлива дівчина (П. Куліш, Вибр., 1969, 279); Тетяна Павлівна стоїть у задумі.  Словник української мови в 11 томах
7. шумливий — Шумливий, -а, -е 1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. К. ДС. 21. 2) Шумный. Шумливе життя. Левиц. І. 370.  Словник української мови Грінченка