шістка

Шістка, -ки

числ.

1) Шестерка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463.

2) Первоначально 6, а потомъ 10 крейцаровъ австрійской валюты. Желех.

Значення в інших словниках

1. шістка — Ші́стка, шостак, шестигрошовик: Ші́стка, шу́стка: — десять крейцерів [24] — дрібна монета вартістю 6, згодом 10 крейцарів [51] — дрібна монета вартістю шість, згодом десять австрійських крейцерів [53] — дрібна монета...  Словник з творів Івана Франка
2. шістка — Шестерик (про коней), шестерня, шестеро, шість, шостак, шостака, шостий  Словник синонімів Вусика
3. шістка — [ш’істка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. ш'істки, ш'істок дв'і ш'істкие  Орфоепічний словник української мови
4. шістка — ШІ́СТКА, и, ж. 1. Назва цифри 6; // розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.).; // розм. Група з шести одиниць. Рекрути йшли вільно, але жінок та хлопчиків пов'язували [яничари] шістками, наче ясир (З.  Словник української мови у 20 томах
5. шістка — ші́стка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ші́стки  Орфографічний словник української мови
6. шістка — шістка монета найнижчої вартості (ст)|| = шустак  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. шістка — И, ч. і ж. 1. Донощик. Як дізнаюсь, хто у нашому колективі шістка, розірву гада! 2. Підлабузник. О, цей — вічна шістка! Так і лиже жопу шефу. 3. знев. Людина на подачі, чорноробочий. Його хіба можуть взяти шісткою на виробництво: принеси-подай.  Словник сучасного українського сленгу
8. шістка — (-и) ж. 1. крим. Офіціянт. БСРЖ, 689; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 553. 2. крим., жрм. Підлабузник. БСРЖ, 689; СЖЗ, 115; ПСУМС, 80; ЯБМ, 2, 553. 3. крим. Найнижча ланка в ієрархії злочинного світу. СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 553. 4. крим., мол.  Словник жарґонної лексики української мови
9. шістка — -и, ж. 1》 Назва цифри 6. || розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.). || розм. Група з шести одиниць. 2》 Гральна карта, що має шість позначок однієї масті. 3》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
10. шістка — Ші́стка, -ткц, -тці; ші́стки, ші́сток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. шістка — ШІ́СТКА, и, ж. 1. Назва цифри 6; // розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.); // розм. Група з шести одиниць.  Словник української мови в 11 томах