шістка —
Ші́стка, шостак, шестигрошовик: Ші́стка, шу́стка: — десять крейцерів [24] — дрібна монета вартістю 6, згодом 10 крейцарів [51] — дрібна монета вартістю шість, згодом десять австрійських крейцерів [53] — дрібна монета...
Словник з творів Івана Франка
шістка —
[ш’істка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. ш'істки, ш'істок дв'і ш'істкие
Орфоепічний словник української мови
шістка —
ШІ́СТКА, и, ж. 1. Назва цифри 6; // розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.).; // розм. Група з шести одиниць. Рекрути йшли вільно, але жінок та хлопчиків пов'язували [яничари] шістками, наче ясир (З.
Словник української мови у 20 томах
шістка —
ші́стка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ші́стки
Орфографічний словник української мови
шістка —
шістка монета найнижчої вартості (ст)|| = шустак
Лексикон львівський: поважно і на жарт
шістка —
И, ч. і ж. 1. Донощик. Як дізнаюсь, хто у нашому колективі шістка, розірву гада! 2. Підлабузник. О, цей — вічна шістка! Так і лиже жопу шефу. 3. знев. Людина на подачі, чорноробочий. Його хіба можуть взяти шісткою на виробництво: принеси-подай.
Словник сучасного українського сленгу
шістка —
(-и) ж. 1. крим. Офіціянт. БСРЖ, 689; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 553. 2. крим., жрм. Підлабузник. БСРЖ, 689; СЖЗ, 115; ПСУМС, 80; ЯБМ, 2, 553. 3. крим. Найнижча ланка в ієрархії злочинного світу. СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 553. 4. крим., мол.
Словник жарґонної лексики української мови
шістка —
-и, ж. 1》 Назва цифри 6. || розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.). || розм. Група з шести одиниць. 2》 Гральна карта, що має шість позначок однієї масті. 3》 розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шістка —
ШІ́СТКА, и, ж. 1. Назва цифри 6; // розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.); // розм. Група з шести одиниць.
Словник української мови в 11 томах
шістка —
Шістка, -ки числ. 1) Шестерка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. 2) Первоначально 6, а потомъ 10 крейцаровъ австрійской валюты. Желех.
Словник української мови Грінченка