шістка
ШІ́СТКА, и, ж.
1. Назва цифри 6;
// розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.).;
// розм. Група з шести одиниць.
Рекрути йшли вільно, але жінок та хлопчиків пов'язували [яничари] шістками, наче ясир (З. Тулуб);
Тривають ігри “золотої шістки” – найсильніших хокейних дружин країни (з газ.).
2. Гральна карта, що має шість позначок однієї масті.
3. розм. Запряг із шести коней або інших тварин.
4. Шестивесловий човен чи шлюпка.
5. діал., заст. Дрібна монета вартістю шість, пізніше десять австрійських крейцарів.
– Як завтра не заб'єш, то продай її [яму] мені. .. Я тобі зверну [поверну] кошт і дам п'ять шісток відчіпного (І. Франко);
Як заробити піде до них мама, то тільки чотири шістки за це дають. А вона приходить така стомлена додому (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)