шістка

ШІ́СТКА, и, ж.

1. Назва цифри 6;

// розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.).;

// розм. Група з шести одиниць.

Рекрути йшли вільно, але жінок та хлопчиків пов'язували [яничари] шістками, наче ясир (З. Тулуб);

Тривають ігри “золотої шістки” – найсильніших хокейних дружин країни (з газ.).

2. Гральна карта, що має шість позначок однієї масті.

3. розм. Запряг із шести коней або інших тварин.

4. Шестивесловий човен чи шлюпка.

5. діал., заст. Дрібна монета вартістю шість, пізніше десять австрійських крейцарів.

– Як завтра не заб'єш, то продай її [яму] мені. .. Я тобі зверну [поверну] кошт і дам п'ять шісток відчіпного (І. Франко);

Як заробити піде до них мама, то тільки чотири шістки за це дають. А вона приходить така стомлена додому (Д. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шістка — Ші́стка, шостак, шестигрошовик: Ші́стка, шу́стка: — десять крейцерів [24] — дрібна монета вартістю 6, згодом 10 крейцарів [51] — дрібна монета вартістю шість, згодом десять австрійських крейцерів [53] — дрібна монета... Словник з творів Івана Франка
  2. шістка — Шестерик (про коней), шестерня, шестеро, шість, шостак, шостака, шостий Словник синонімів Вусика
  3. шістка — [ш’істка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. ш'істки, ш'істок дв'і ш'істкие Орфоепічний словник української мови
  4. шістка — ші́стка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ші́стки Орфографічний словник української мови
  5. шістка — шістка монета найнижчої вартості (ст)|| = шустак Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. шістка — И, ч. і ж. 1. Донощик. Як дізнаюсь, хто у нашому колективі шістка, розірву гада! 2. Підлабузник. О, цей — вічна шістка! Так і лиже жопу шефу. 3. знев. Людина на подачі, чорноробочий. Його хіба можуть взяти шісткою на виробництво: принеси-подай. Словник сучасного українського сленгу
  7. шістка — (-и) ж. 1. крим. Офіціянт. БСРЖ, 689; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 553. 2. крим., жрм. Підлабузник. БСРЖ, 689; СЖЗ, 115; ПСУМС, 80; ЯБМ, 2, 553. 3. крим. Найнижча ланка в ієрархії злочинного світу. СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 553. 4. крим., мол. Словник жарґонної лексики української мови
  8. шістка — -и, ж. 1》 Назва цифри 6. || розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.). || розм. Група з шести одиниць. 2》 Гральна карта, що має шість позначок однієї масті. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. шістка — Ші́стка, -ткц, -тці; ші́стки, ші́сток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. шістка — ШІ́СТКА, и, ж. 1. Назва цифри 6; // розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.); // розм. Група з шести одиниць. Словник української мови в 11 томах
  11. шістка — Шістка, -ки числ. 1) Шестерка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. 2) Первоначально 6, а потомъ 10 крейцаровъ австрійской валюты. Желех. Словник української мови Грінченка