1. Словник жарґонної лексики української мови

шістка

(-и) ж.

1. крим. Офіціянт. БСРЖ, 689; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 553.

2. крим., жрм. Підлабузник. БСРЖ, 689; СЖЗ, 115; ПСУМС, 80; ЯБМ, 2, 553.

3. крим. Найнижча ланка в ієрархії злочинного світу. СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 553.

4. крим., мол. Людина, яка виконує некваліфіковану або брудну роботу. // Рядовий працівник. БСРЖ, 689; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 553.

5. мол., жрм. Людина з невисоким соціяльним статусом. <...> і все підсилає своїх шісток, ублюдків, провокатюг і підуськує тебе <...>, аби покинув писати... (Є. Пашковський, Щоденний жезл); І абсолютно всі — і гості, і шістки, що їх супроводжували, і шістки господаря — дивилися на Дмитра як на пусте місце (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). ПСУМС, 80; ЯБМ, 2, 553.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шістка — Ші́стка, шостак, шестигрошовик: Ші́стка, шу́стка: — десять крейцерів [24] — дрібна монета вартістю 6, згодом 10 крейцарів [51] — дрібна монета вартістю шість, згодом десять австрійських крейцерів [53] — дрібна монета... Словник з творів Івана Франка
  2. шістка — Шестерик (про коней), шестерня, шестеро, шість, шостак, шостака, шостий Словник синонімів Вусика
  3. шістка — [ш’істка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. ш'істки, ш'істок дв'і ш'істкие Орфоепічний словник української мови
  4. шістка — ШІ́СТКА, и, ж. 1. Назва цифри 6; // розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.).; // розм. Група з шести одиниць. Рекрути йшли вільно, але жінок та хлопчиків пов'язували [яничари] шістками, наче ясир (З. Словник української мови у 20 томах
  5. шістка — ші́стка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ші́стки Орфографічний словник української мови
  6. шістка — шістка монета найнижчої вартості (ст)|| = шустак Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. шістка — И, ч. і ж. 1. Донощик. Як дізнаюсь, хто у нашому колективі шістка, розірву гада! 2. Підлабузник. О, цей — вічна шістка! Так і лиже жопу шефу. 3. знев. Людина на подачі, чорноробочий. Його хіба можуть взяти шісткою на виробництво: принеси-подай. Словник сучасного українського сленгу
  8. шістка — -и, ж. 1》 Назва цифри 6. || розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.). || розм. Група з шести одиниць. 2》 Гральна карта, що має шість позначок однієї масті. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. шістка — Ші́стка, -ткц, -тці; ші́стки, ші́сток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. шістка — ШІ́СТКА, и, ж. 1. Назва цифри 6; // розм. Назва того чи іншого виду транспорту, нумерованого цифрою 6 (автобус, трамвай і т. ін.); // розм. Група з шести одиниць. Словник української мови в 11 томах
  11. шістка — Шістка, -ки числ. 1) Шестерка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. 2) Первоначально 6, а потомъ 10 крейцаровъ австрійской валюты. Желех. Словник української мови Грінченка