Словник української мови Грінченка

щезун

Щезун, -на

м. Родъ злого духа. На дверях усіх будинків вирізують, випалюють або намазують дехтем хрест, щоби щезуни не входили до середини, не наносили хороби людям та маржині. Шух. І. 107.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. щезун — -а, ч., міф., зах. Злий дух, який нібито несе хвороби людям і худобі; захищаються від нього зображенням хреста на дверях.  Великий тлумачний словник сучасної мови