щезун

щезу́н

-а, ч., міф., зах.

Злий дух, який нібито несе хвороби людям і худобі; захищаються від нього зображенням хреста на дверях.

Значення в інших словниках

1. щезун — Щезун, -на м. Родъ злого духа. На дверях усіх будинків вирізують, випалюють або намазують дехтем хрест, щоби щезуни не входили до середини, не наносили хороби людям та маржині. Шух. І. 107.  Словник української мови Грінченка