щулитися
Щу́литися, -люся, -лишся
гл.
1) Ежиться. Не дурно той бідний її чоловік так щулився в закутку. Левиц. І. 464.
2) Щуриться. Черном. Пан Хоцінський позіхав, щулився на канапі. Левиц. І. 182.
Словник української мови ГрінченкаЩу́литися, -люся, -лишся
гл.
1) Ежиться. Не дурно той бідний її чоловік так щулився в закутку. Левиц. І. 464.
2) Щуриться. Черном. Пан Хоцінський позіхав, щулився на канапі. Левиц. І. 182.
Словник української мови Грінченка