юн

Юн, юна

м. = в'юн 1. Крутиться, як юн в ополонці. посл.

Значення в інших словниках

1. юн — ЮН, а, ч. В'юн. Крутиться, як юн в ополонці (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. юн — юна, ч., діал. В'юн (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови