юн

ЮН, а, ч.

В'юн.

Крутиться, як юн в ополонці (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. юн — юна, ч., діал. В'юн (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. юн — Юн, юна м. = в'юн 1. Крутиться, як юн в ополонці. посл.  Словник української мови Грінченка