юнак
Юнак, -ка
м.
1) Молодой человѣкъ. Вийшов юнак із-за лугу і долину переходе. Щог. В. 41.
2) Молодець, удалецъ. Чуб. V. 954. К. ЧР. 117. Він був юнак уродливий. К. ЧР. 103. Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився. ЗОЮР. II. 253. І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака. Шевч. 250.
Словник української мови Грінченка