юнацтво
Юнацтво, -ва
с.
1) Молодечество, удаль. А добрий юнак, о, добрий! Один хиба Кирило Тур йому в юнацтві рівня. К. ЧР. 117. Покиньте се дурне юнацтво і розійдіться по домах. Котл. Ен. IV. 51.
2) соб. Молодцы, удальцы. Обгорнуло кіш юнацтво. К. МБ. XI. 142.
Словник української мови Грінченка