юнацький

Юнацький, -а, -е

1) Принадлежащій юнаку.

2) Молодецкій, удалой. Желех.

Значення в інших словниках

1. юнацький — (який належить до молоді) молодечий, парубоцький.  Словник синонімів Полюги
2. юнацький — (запал) молодечий, парубочий, (вигляд) юний, молодий, юначий  Словник синонімів Караванського
3. юнацький — [йунац'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
4. юнацький — ЮНА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до юна́к і юна́цтво. Розгорілась кров юнацька (І. Франко); Хай же моя благословить подяка Гюго, Золя, Флобера та Бальзака: Вони відкрили ще в юнацькі дні Обличчя міста древнього мені (М.  Словник української мови у 20 томах
5. юнацький — юна́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
6. юнацький — -а, -е. Прикм. до юнак і юнацтво. || Власт. юнакові, юнацтву (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. юнацький — Юна́цький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. юнацький — ЮНА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до юна́к і юна́цтво. Розгорілась кров юнацька (Фр., XIII, 1954, 370); Хай же моя благословить подяка Гюго, Золя, Флобера та Баль-зака: Вони відкрили ще в юнацькі дні Обличчя міста древнього мені (Рильський, III, 1961, 252)...  Словник української мови в 11 томах