ягниця

Ягниця, -ці

ж.

1) Овца молодая. Поглядає, як вовк на ягницю. Ном. № 8773.

2) Названіе маленькаго и слабаго вола. КС. 1898. VII. 47. ум. ягничка.

Значення в інших словниках

1. ягниця — ЯГНИЦЯ – ЯРКА Ягниця, -і, ор. -ею. Переважно молода (до року) вівця. Ярка. Молода (однорічна) вівця; вівця, яка ще не ягнилася.  Літературне слововживання
2. ягниця — див. ягня  Словник синонімів Вусика
3. ягниця — [йагниц'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
4. ягниця — ЯГНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що вівця́; молода вівця. Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (М. Коцюбинський); Мати годує Гриця, заганяє в кошару ягницю (І. Багмут); – Ватя при тих дамах безвинна ягниця...  Словник української мови у 20 томах
5. ягниця — ягни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
6. ягниця — -і, ж. Те саме, що вівця; молода вівця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. ягниця — ВІВЦЯ́ (невелика свійська тварина; зневажл. про покірну, лякливу людину), ОВЕ́ЧКА, ЯГНИ́ЦЯ. Розбрелися, як вівці без пастуха (прислів'я); Там пасуться бережками овечки біленькі (коломийка); На базарах ми сир продавали і наші ягниці (М. Зеров). I.  Словник синонімів української мови
8. ягниця — Ягни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)