Значення в інших словниках
-
ягниця —
ЯГНИЦЯ – ЯРКА Ягниця, -і, ор. -ею. Переважно молода (до року) вівця. Ярка. Молода (однорічна) вівця; вівця, яка ще не ягнилася.
Літературне слововживання
-
ягниця —
див. ягня
Словник синонімів Вусика
-
ягниця —
ЯГНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що вівця́; молода вівця. Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (М. Коцюбинський); Мати годує Гриця, заганяє в кошару ягницю (І. Багмут); – Ватя при тих дамах безвинна ягниця...
Словник української мови у 20 томах
-
ягниця —
ягни́ця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
ягниця —
-і, ж. Те саме, що вівця; молода вівця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ягниця —
ВІВЦЯ́ (невелика свійська тварина; зневажл. про покірну, лякливу людину), ОВЕ́ЧКА, ЯГНИ́ЦЯ. Розбрелися, як вівці без пастуха (прислів'я); Там пасуться бережками овечки біленькі (коломийка); На базарах ми сир продавали і наші ягниці (М. Зеров). I.
Словник синонімів української мови
-
ягниця —
Ягни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ягниця —
Ягниця, -ці ж. 1) Овца молодая. Поглядає, як вовк на ягницю. Ном. № 8773. 2) Названіе маленькаго и слабаго вола. КС. 1898. VII. 47. ум. ягничка.
Словник української мови Грінченка