явір —
Явора. Дерево родини кленових з великим п’ятилопатевим листям; білий клен, іноді осокір. Посадили над козаком Явір та калину (Т.Шевченко); Ходім туди, де явори високі Над воду гнуться з берегів (О.Олесь); Коло вікна шелестить листя явора (Г.Косинка); Уже стоять вози під яворами (Л.Костенко).
Літературне слововживання
явір —
явора, ч. Дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; білий клен (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі). || Деревина цього дерева.
Великий тлумачний словник сучасної мови
явір —
Я́ВІР, я́вора, ч. Дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; білий клен, яворина (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі). Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину (Т.
Словник української мови у 20 томах
явір —
я́вір іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири я́вори
Орфографічний словник української мови
явір —
Я́ВІР (дерево родини кленових), БІ́ЛИЙ КЛЕН, ЯВОРИ́НА. Стоїть явір над водою, В воду похилився (пісня); Гнеться яворина Від вітрів (Р. Братунь).
Словник синонімів української мови
явір —
Я́ВІР, я́вора, ч. Дерево родини кленових з великим п’ятилопатевим листям; білий клен (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі). Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину (Шевч.
Словник української мови в 11 томах