явір

Я́ВІР, я́вора, ч. Дерево родини кленових з великим п’ятилопатевим листям; білий клен (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі).

Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину (Шевч., І, 1963, 8);

Над берегом сяяли глянсуватим листом верболози і явори (Стельмах, На.. землі, 1949, 494);

Побачу я, мов у пожарі, синь Володимира гори і на Шевченківськім бульварі широкошумні явори (Сос., II, 1958, 246);

*У порівн. Царевич Саїб виріс високий та рівний, як явір над водою (Н.-Лев., IV, 1956, 18);

// Деревина цього дерева.

Досі закарпатський явір.. використовували тільки для виготовлення художніх меблів. Однак спеціалісти виявили різновидність цієї деревної породи, що має резонансні якості (Літ. Укр., 10.ІХ 1965, 1).

Значення в інших словниках

1. явір — Явора. Дерево родини кленових з великим п’ятилопатевим листям; білий клен, іноді осокір. Посадили над козаком Явір та калину (Т.Шевченко); Ходім туди, де явори високі Над воду гнуться з берегів (О.Олесь); Коло вікна шелестить листя явора (Г.Косинка); Уже стоять вози під яворами (Л.Костенко).  Літературне слововживання
2. явір — Яворець, яворик, яворина, яворко, яворок, яворонько, яворочок  Словник синонімів Вусика
3. явір — [йав'ір] йавора, м. (на) йавор'і, мн. йавори, йавоур'іў два йавори  Орфоепічний словник української мови
4. явір — явора, ч. Дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; білий клен (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі). || Деревина цього дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. явір — Я́ВІР, я́вора, ч. Дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; білий клен, яворина (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі). Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину (Т.  Словник української мови у 20 томах
6. явір — я́вір іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири я́вори  Орфографічний словник української мови
7. явір — Я́ВІР (дерево родини кленових), БІ́ЛИЙ КЛЕН, ЯВОРИ́НА. Стоїть явір над водою, В воду похилився (пісня); Гнеться яворина Від вітрів (Р. Братунь).  Словник синонімів української мови
8. явір — Я́вір, я́вора, -рові; я́вори́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)