явір
Я́ВІР, я́вора, ч.
Дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; білий клен, яворина (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі).
Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину (Т. Шевченко);
Над берегом сяяли глянсуватим листом верболози і явори (М. Стельмах);
Побачу я, мов у пожарі, синь Володимира гори і на Шевченківськім бульварі широкошумні явори (В. Сосюра);
* У порівн. Царевич Саїб виріс високий та рівний, як явір над водою (І. Нечуй-Левицький);
// Деревина цього дерева.
Досі закарпатський явір .. використовували тільки для виготовлення художніх меблів. Однак спеціалісти виявили різновид цієї деревної породи, що має резонансні якості (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)