єдвабний

Єдвабний, -а, -е

Изъ єдваба, шелковый. Ой возьми, мати, єдвабну хустиноньку. Гол. ІІІ. 144. Панчішечки єдвабнії. Чуб. ІІІ. 212.

Значення в інших словниках

1. єдвабний — див. атласний  Словник синонімів Вусика
2. єдвабний — [йеидвабнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. єдвабний — А, -е, заст. Зроблений з єдвабу. На єдвабній оболоні Хай гарячі стигнуть скроні, В сповиточку голубім. (Т.1, кн.2:5); Забудьмося! Хай сплять єдвабні ниви — Їх ярий промінь пестить-золотить... (Т.1, кн.2:26).  Словник поетичної мови Василя Стуса
4. єдвабний — єдва́бний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
5. єдвабний — єдва́бний шовковий; шовковистий (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. єдвабний — -а, -е, заст. Зробл. з єдвабу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. єдвабний — Єдва́бний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. єдвабний — ЄДВА́БНИЙ, а, е, заст. Зробл. з єдвабу. Саму пані передержувала в місті колишня няня лише тому, що в пані ще були єдвабні сорочки та сукні (Панч, II, 1956, 395).  Словник української мови в 11 томах