єхида

Єхида, -ди

ж.

1) Змѣя єхидна.

2) об. Ехида, злой и лукавый человѣкъ. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити. Мир. Пов. II. 71.

Значення в інших словниках

1. єхида — ЄХИДА – ЄХИДНА Єхида, -ди, ч. і ж. розм. Лиха, зла, хитра, лукава людина. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити (Панас Мирний); В тій он хаті – мій сусіда... Кар’єрист він і єхида. Дуже вредний чоловік! (С. Олійник). Єхидна, -ни.  Літературне слововживання
2. єхида — див. злий  Словник синонімів Вусика
3. єхида — єхи́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
4. єхида — -и, ч. і ж., розм. Лиха, зла, хитра, лукава, в'їдлива людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. єхида — ЄХИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Лиха, зла, хитра, лукава, в’їдлива людина. В тій он хаті — мій сусіда.. Кар’єрист він і єхида. Дуже вредний чоловік! (С. Ол., Вибр., 1959, 274).  Словник української мови в 11 томах