єхида —
ЄХИДА – ЄХИДНА Єхида, -ди, ч. і ж. розм. Лиха, зла, хитра, лукава людина. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити (Панас Мирний); В тій он хаті – мій сусіда... Кар’єрист він і єхида. Дуже вредний чоловік! (С. Олійник). Єхидна, -ни.
Літературне слововживання
єхида —
-и, ч. і ж., розм. Лиха, зла, хитра, лукава, в'їдлива людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
єхида —
ЄХИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Лиха, зла, хитра, лукава, в’їдлива людина. В тій он хаті — мій сусіда.. Кар’єрист він і єхида. Дуже вредний чоловік! (С. Ол., Вибр., 1959, 274).
Словник української мови в 11 томах
єхида —
Єхида, -ди ж. 1) Змѣя єхидна. 2) об. Ехида, злой и лукавый человѣкъ. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити. Мир. Пов. II. 71.
Словник української мови Грінченка