єхида
ЄХИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Лиха, зла, хитра, лукава, в’їдлива людина.
В тій он хаті — мій сусіда.. Кар’єрист він і єхида. Дуже вредний чоловік! (С. Ол., Вибр., 1959, 274).
Словник української мови (СУМ-11)ЄХИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Лиха, зла, хитра, лукава, в’їдлива людина.
В тій он хаті — мій сусіда.. Кар’єрист він і єхида. Дуже вредний чоловік! (С. Ол., Вибр., 1959, 274).
Словник української мови (СУМ-11)