ікорка
Ікра, -ри
ж.
1) Икра; сѣмя грены. Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру (з щуки) і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом. Чуб. І. 75.
2) Вымя у коровы. Шух. І. 193. ум. ікорка. Коровка ма'т ікорку добру. Вх. Лем. 421.
Словник української мови Грінченка