Словник української мови Грінченка

ґаздувати

Ґаздувати, -дую, -єш

гл. Хозяйничать. Гн. І. 160. Як я буду ґаздувати такий молоденький? Гол. II. 380.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ґаздувати — див. господарювати; працювати; хазяйнувати  Словник синонімів Вусика
  2. ґаздувати — ҐАЗДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Господарювати. Ще з рік так походив [Іван], а відтак оженився. Треба ж було ґаздувати (М. Коцюбинський); Була ще майже дитиною, бо числила ледве шістнадцять років. Не знала ще ґаздувати як слід (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. ґаздувати — ґаздува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  4. ґаздувати — -ую, -уєш, недок., зах. Господарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ґаздувати — Ґаздува́ти, -ду́ю, -ду́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)