ґаздувати —
ҐАЗДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Господарювати. Ще з рік так походив [Іван], а відтак оженився. Треба ж було ґаздувати (М. Коцюбинський); Була ще майже дитиною, бо числила ледве шістнадцять років. Не знала ще ґаздувати як слід (О.
Словник української мови у 20 томах
ґаздувати —
ґаздува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
ґаздувати —
-ую, -уєш, недок., зах. Господарювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ґаздувати —
Ґаздува́ти, -ду́ю, -ду́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ґаздувати —
Ґаздувати, -дую, -єш гл. Хозяйничать. Гн. І. 160. Як я буду ґаздувати такий молоденький? Гол. II. 380.
Словник української мови Грінченка