ґаздувати

ҐАЗДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.

Господарювати.

Ще з рік так походив [Іван], а відтак оженився. Треба ж було ґаздувати (М. Коцюбинський);

Була ще майже дитиною, бо числила ледве шістнадцять років. Не знала ще ґаздувати як слід (О. Кобилянська);

Хата їхня стояла на околиці міста, і Катерина ґаздувала тепер там сама (Ю. Покальчук).

Значення в інших словниках

1. ґаздувати — див. господарювати; працювати; хазяйнувати  Словник синонімів Вусика
2. ґаздувати — ґаздува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. ґаздувати — -ую, -уєш, недок., зах. Господарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ґаздувати — Ґаздува́ти, -ду́ю, -ду́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ґаздувати — Ґаздувати, -дую, -єш гл. Хозяйничать. Гн. І. 160. Як я буду ґаздувати такий молоденький? Гол. II. 380.  Словник української мови Грінченка