ґаздування
ҐАЗДУВА́ННЯ, я, с., діал.
Дія за знач. ґаздува́ти.
Деревні [дерев'яних речей] отої немало призбиралося за п'ятдесятлітнє [п'ятдесятилітнє] ґаздування (В. Стефаник);
– Яке буде ґаздування на двох моргах? (Д. Бедзик);
М. Коцюбинський описує звичаї та обряди гуцулів, дотримання яких, за народними переказами, забезпечувало благополуччя або успіх у ґаздуванні (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)