Словник української мови Грінченка

ґелкотати

Ґелкотати, -кочу, -чеш

гл. = ґелґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ґелкотати — ҐЕЛКОТА́ТИ, о́че, недок. Те саме, що ґелґота́ти 1. Гуси з радощів сичали й ґелкотали (Л. Боровиковський); На господарському дворі ґелкочуть гуси, кувікають поросята, іржуть коні (М. Слабошпицький).  Словник української мови у 20 томах
  2. ґелкотати — ґелкота́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. ґелкотати — -оче, недок. Те саме, що ґелґотати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови